Тобі знайоме почуття спустошення,
– Do you know the feeling of desolation,
Коли ідуть бої без оголошення,
– When there are fights without an announcement,
Коли Вітчизну ділять, не спитавши дозволу,
– When the Fatherland is divided without asking permission,
Та у душі тепло замінюють морозами.
– But in the shower, the heat is replaced by frosts.
І ніби ти спортсмен, вже котрий рік не в формі,
– And it’s like you’re an athlete who hasn’t been in shape for years,
Прийшов до тями, опинившись на платформі,
– I woke up on the platform,
Пульсує в грудях серце посеред самотності,
– My heart is throbbing in my chest in the middle of loneliness,
І вже ось-ось почнеться відлік незворотності.
– And the countdown to irreversibility is about to begin.
І ніби до повітря доступ перекрили,
– And as if access to the air was blocked,
Та через мить ти підірвешся на ворожій міні,
– But in a moment you will be blown up by an enemy mine,
І ніби місто охопила революція:
– And as if the city was gripped by a revolution:
Скрізь падає каміння, палають вулиці…
– Rocks are falling everywhere, and the streets are burning…
А на майданчиках дитячих гуляє вітер,
– And the wind is blowing on children’s playgrounds,
Порожня гойдалка там, де вчора були діти,
– Empty swing where the kids were yesterday,
І в тиші нелюдській, мов ті скриплячі ґрати,
– And in the inhuman silence, like those creaking bars,
Луна довічний сум твоєї втрати…
– Echo the lifelong sadness of your loss…
І нехай з тобою поруч ще не скоро буду я,
– And may I not be there for you soon,
Я тебе не забуваю, бо ріднішої немає!.
– I don’t forget you, because there is no kinder one!.
І нехай з тобою поруч ще не скоро буду я,
– And may I not be there for you soon,
Я тебе не забуваю, бо ріднішої немає!.
– I don’t forget you, because there is no kinder one!.
Тобі знайоме прощавання нескінченне,
– Do you know the endless goodbye,
Коли лиш біль та відчай біжать по твоїх венах,
– When only pain and despair run through your veins,
Квиток в один кінець і ти стоїш на станції
– A one way ticket and you’re standing at the station
І ледь тримаєшся, щоб не зійти з дистанції…
– And you can barely hold on to stay out of the race…
У голові прокручуєш з життя світлини,
– In your head you scroll through photos from life,
Щоб все запам’ятати до останньої краплини.
– To remember everything to the last drop.
І вже нема часу триматись за руки,
– And there’s no time to hold hands anymore,
І наче мить проносяться години…
– And like a moment, the hours pass by…
А далі потяг їде на шаленій швидкості,
– And then the train goes at breakneck speed,
Від рідної землі твоєї долає відстані
– From your native land overcomes distances
Туди, де з гір зриває ріки водоспадами,
– To where rivers are torn down by waterfalls from the mountains,
І крик птахів розлітається по автострадах
– And the cry of birds flies along the highways
Туди, де ми навік пов’язані з тобою,
– To where we are forever connected to you,
Туди, де час ніколи нам не дасть спокою,
– Where time will never give us peace,
У цих миттєвостях та їх дрібних частинках
– In these moments and their small particles
Ми разом до останньої життєвої сторінки…
– We are together until the last page of our lives…
І нехай з тобою поруч ще не скоро буду я,
– And may I not be there for you soon,
Я тебе не забуваю, бо ріднішої немає
– I don’t forget you, because there is no kinder one
І нехай з тобою поруч ще не скоро буду я,
– And may I not be there for you soon,
Я тебе не забуваю, бо ріднішої немає
– I don’t forget you, because there is no kinder one
І нехай з тобою поруч ще не скоро буду
– And even if I won’t be with you soon
Я тебе не забуваю…
– I don’t forget you…
Я тебе не забуваю, бо ріднішої нема
– I don’t forget you, because there is no kinder one
